ѹшеса ваша отѧжисте не слышати. (ἐβορυναν) МПр XIV2, 18.
пь˫аньствомь и шюмьмь [так!] ѡтѧживъ ср҃дце. (βαρήσας) ПНЧ 1296, 172 об.;
начну бо ѿ малыхъ. неразумныхъ ѡтѧжьшихъ. (ἐπὶ τὰ βαρύτερα) ФСт XIV/XV, 82а.
Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.) / АН СССР. Институт русского языка. — М.: Русский язык. Главный редактор Р. И. Аванесов. 1988.
жити́йный — житийный … Русское словесное ударение
житиё-бытиё — («ЛГ») … Словарь употребления буквы Ё
ЖИТИ — Житомирский инженерно технологический институт после: ЖГТУ г. Житомир, образование и наука, техн … Словарь сокращений и аббревиатур
жити́йный — ая, ое. прил. к житие (в 1 знач.). Житийная литература … Малый академический словарь
жити — живу/, живе/ш, недок. 1) Бути живим, існувати; прот. помирати, вмирати. 2) Перебувати, проживати де небудь. 3) Проводити життя в якийсь спосіб. || з чого, на що. Мати за джерело свого існування. 4) чим. Вважати що небудь основним у житті, бачити… … Український тлумачний словник
жити — [жи/тие] жиеву/, жиеве/ш, жиевеимо/, жиевеите/; мин. жиў, жиела/; нак. жиеви/, жиев і/т … Орфоепічний словник української мови
жити — 1) (бути живим), існувати; дихати (бути живим і здоровим); вікувати, поживати (проживати свій вік) 2) (бути жителем якоїсь країни, місцини, будинку), проживати, пробувати, поживати; населяти (про значну кількість людей певної місцини); мешкати… … Словник синонімів української мови
жити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
осніжити — жу, жиш, док., перех., рідко. Покрити, присипати снігом; засніжити … Український тлумачний словник
поманіжити — жу, жиш, док., перех., фам. Маніжити якийсь час … Український тлумачний словник
поніжити — жу, жиш, док., перех. Ніжити якийсь час … Український тлумачний словник
